Прописка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРОПИСКА, -и, ж. 1. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. // Позначка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання. 2. жив. Те саме, що пропис 3.