Пропихати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРОПИХАТИ, -аю, -йєш, недок., ПРОПХАТИ, -йю, -аєш і ПРОПХНУТИ, -ну, -неш, док., розм. 1. Поштовхами, перемагаючи опір або долаючи перешкоди, просовувати кого-, що-небудь кудись; проштовхувати. 2. перен. Сприяти кому-небудь у розв’язанні певної справи, давати чомусь рух, пришвидшувати здійснення чогось. // Допомагати влаштуватися куди-небудь, обійняти якусь посаду і т. ін.