Проповідь — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРОПОВІДЬ, -і, ж. 1. Промова релігійно-повчального змісту, яка виголошується в церкві під час відправи. ** читати проповідь кому - повчати кого-небудь. 2. Церковний літературно-ораторський жанр урочистого або повчального характеру. 3. Те саме, що проповідування. 4. перен. Псолічний виступ на яку-небудь тему.