Прополювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Прополювати

ПРОПОЛЮВАТИ, -юю, -юєш, док. 1. перех., розм.
ПРОПОЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., ПРОПОЛОТИ, -полю, -полеш, док., перех. Очищати (звичайно посіви) від бур'янів, вириваючи їх руками, стинаючи сапою, механізмами або обробляючи хімікатами. // Знищувати бур'яни, вириваючи їх руками, стинаючи сапою чи обробляючи хімікатами. // Проріджувати, вириваючи частину рослин. Прополювати буряки.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544