ПРОПІКАТИ, -аю, -йєш, недок., ПРОПЕКСИ, -ечу, -ечиш; мин. ч. пропік, -пекли, -пекло; наказ, сп. пропечи; док., перех. 1. Гарно випікати, доводити до повної готовності. 2. Сильно, глибоко прогрівати. // Сильно прогріваючи, дошкуляти спекою. // безос. 3. Робити отвір вогнем, променем, чим-небудь розпеченим і т. ін. 4. у сполуч. зі сл. очима, поглядом, перен. Дивитися на кого-небудь гостро, проникливо, з осудом і т. Ін. // Пронизуючи кого-небудь, викликати якісь почуття (про погляд). 5. перен. Викликати різкі відчуття болю, жару. // Вражати, сильно діяти. // Пронизувати, прнимати (про холод, мороз). // Раптово, різко діяти на кого-небудь, пронизуючи всю істоту (про почуття, думки і т. ін.). 6. розм. Дошкуляти, допікати. ,
Пропікати в інших словниках
| Пропікати — Фразеологічний словник української мови |