Протектор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПРОТЕКТОР , -а, ч. 1. Покровитель, захисник. 2. У міжнародному праві - держава, яка здійснює протекторат (у 1 знач.).
ПРОТЕКТОР2, -а, ч., спец. 1. Потовщена зовнішня частина автомобільної покришки, що захищає пневматичну шину від пошкоджень. 2. Захисне покриття у різних технічних пристроях.