ПРОТИВАГА, -и, ж. 1. Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги. // перен. Те, що протидіє чому-небудь, урівноважує щось. ** На (у, в) противагу кому, чому, а) на відміну від кого-, чого-небудь; 6) для протидії комусь, чомусь. 2. радіо. Пристрій з дротів, яким заземлюють зовнішні антени.
Противага в інших словниках
| Противага — Тлумачний словник української мови |