Путній — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПУТНІЙ, -я, -є, розм. Який має певні позитивні якості. // часто у сполуч. зі сл. щось, що-не-будь. /1 у знач. ім. путнє, -нього, с. Те, що варте уваги, доречне, розумне. // Придатний для чого-небудь, доброї якості. ** Не вартий (варт) пізнього слова - дуже поганий, непривабливий. Путні бнири - те саме, що пітники 2.