ПУТСИ, -я, с. 1. розм. Добрі наслідки чого-небудь; щасливі, сприятливі обставини для кого-, чого-небудь; користь від когось, чогось. Наставляти на пуття. ** Без путти, у знач, присл. - даремно, марно; не так, як слід. До путти, у зиач. присл. -як слід; розумно, доречно. 2. заст. Путь, путі.
