Пяниця — Великий тлумачний словник сучасної української мови
П'ЯНИЦЯ, -і, ч. і ж. Тни, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається. ** Гіркий п'яниця -безпробудний п'яниця, який п'є з горя (зазвичай самонавіяного, удаваного).