Підбивати

ПІДБИВАТИ, -аю, -аєш, недок., ПІДБИТИ, підіб'ю, підіб'єш, док., перех. 1. також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. // Приладновувати, прикріплювати що-небудь з вивороту чогось. // Підставляти підкладку або хутро до верхньої одежі. 2. Ударом знизу вгору штовхати що-небудь. // у сполуч. зі от. кашкет, шапкаіт. ін. Сунути головний соір вгору, спереду назад. // у сполуч. зі сл. в о -лосся, вуса і т. ін. Рухом руки вгору підправляти зачіску, вуса тощо. // Розтрушуючи, підкидати вгору траву, солому і т. ін. 3. Легкими ударами, поштовхами робити пухкою, м'якою перину, подушку і т. ін. // Вітром розвівати, розпушувати (пір'я, волосся і т. ін.). // у сполуч. зі сл. тісто, опара і т. ін. Сколочуючи, робити тісто густішим, пухкішим. // Здіймати ногами, колесами і т. ін. (пил, пилюку тощо). 4. перен. Схиляти, спонукати або під'юджувати до чого-небудь; підмовляти. // Бути причиною, стимулювати виконання якого-небудь вчинку, дії. //- Нещирими діями, словами і т. ін. зваблювати, спокушати, знаджувати кого-небудь. // Підбурювати, бунтувати, підмовляти когось проти кого-, чого-небудь. // Бути причиною, стимулювати негативне ставлення до кого-, чого-небудь. Підбивати на гріх. 5. Ударом, вагою і т. ін. змушувати падати, схилятися кого-, що-небудь або спричиняти пошкодження чогось. // Вбивати або ранити, уражати ударом чи пострілом із чого-небудь. // Вибухом, пострілом виводити з ладу, псувати (бниову техніку, автомашини). 6. тільки док., перен. Пригнічувати, позбавляти сили, бадьорості, знесилювати кого-небудь. 7. Легкими поштовхами посувати що-небудь під щось. //- Укладати сіно, морську траву, волос і т. ін., виготовляючи або ремонтуючи меблі. // Ударами виштовхувати, вибивати що-небудь з-під чогось. // Ударами або поштовхами переміщати що-небудь. 8. перен. Підкоряти своєму впливові, установлювати свою владу; підкоряти. 9. Підсумовувати після перевірки підрахунків. // Робити підрахунки чого-небудь. // Узагальнюючи, робити висновок. ,