ПІДВОЗИТИ, -ожу, -бзиш, недок., ПІДВЕЗСИ, -зу, -зеш; мин. ч. підвіз, -везла, -везло; док., перех. 1. Везти, довозити до певного місця, пункту яким-небудь транспортом когось, щось. /1 Доставляти, привозити який-небудь вантаж до якогось місця, пункту. // Везти кого-небудь якийсь час, попутно. //- із запереч, н е. Не мати сили, не спромогтися везти кого-, що-небудь. 2. Доставляти, додаючи до привезеного. 3. тільки док., неперех., безос., кому, розм. Те саме, що повезти 2.
