Підлеглий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПІДЛЕГЛИЙ, -а, -е. 1. Який перебуває в залежності від кого-, чого-небудь, підпорядкований комусь, чомусь. 2. у знач. ім. підлеглий, -лого, ч.\ підлегла, -лої, ж. Людина, що перебуває під владою кого-небудь або в адміністративній залежності від когось. 3. рідко. Який міститься під чим-небудь, поруч із чимось або навколо чогось. 4. діал. Прілий, зіпрілий.