ПІДЛІТАТИ, -Аю, -Аєш, иедок., ПІДЛЕТІТИ, -ечу, -етиш, док. 1. Летячи, наближатися до кого-, чого-небудь, потрапляти кудись. 2. перен., розм. Швидко підходити, підбігати до кого-, чого-небудь. // Швидко під'їжджати до кого-, чого-небудь. 3. перев. у сполуч. зі сл. вгору, догори, високо і т. ін. Підійматися вгору на крилах, злітати або летіти трохи, невелику відстань. // Підійматися вгору під дією якої-небудь сили, поштовху знизу. // Підстрибувати вгору від поштовхів, струсів (звичайно під час їзди або якогось переміщення). 4. У процесі пересування час від часу летіти (про птахів).
