ПІДМЕТ', -а, ч. Головний член речення, що означає предмет дії, стану, властивості або якості, звичайно виражених присудком.
ПІДМЕТ2, -а, ч., діал. 1. Невелика грядка, ділянка землі. 2. Коноплище (у 1 знач.).
Підмет в інших словниках
| Підмет — Тлумачний словник української мови |