ПІДНЕВІЛЬНІСТЬ, -ності, ж. Стан за знач, підневільний. ПІДНЕСЕНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до піднести. // піднесено, безос. присудк. сл. 2. у знач, прикм. Якого піднято догори. 3. у знач, прикм. Який перебуває у збудженому, бадьорому стані, відчуває захоплення, натхнення, душевне піднесення і т. ін. // Який свідчить про збудження, бадьорість, захоплення, натхнення, душевне піднесення і т. ін. у кого-небудь. // В якому виражається намагання звеличити, надати ваги, значення кому-, чому-небудь (про мову, стиль і т. ін.).
