Підпілля — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПІДПІЛЛЯ, -я, с. 1. Місце, простір у приміщенні під підлогою. // Місце під підлогою, де потай від сторонніх ховають що-небудь. 2. тільки одн. Нелегальна діяльність, спрямована проти влади, а також конспіративне життя тих, хто бореться проти влади.