Піна — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ПІНА, -и, ж. 1. Непрозора легка пузирчаста маса, утворена на поверхні рідин від сильного коливання, збовтування, нагрівання, бродіння і т. ін. 2. Непрозора легка пузирчаста маса, утворена зазвичай при збиванні мильного розчину. // Велика кількість поту, що покриває розгарячілого коня у вигляді білих пластівців. 3. Пузирчаста слина, що з’являється у людини або тварини від перевтоми, захворювання, а також під впливом гніву, злоби і т. ін.