РАДІАЦІЙНИЙ, -а, -е. Стос, до радіації. // Який виникає внаслідок охолодження поверхні ґрунту і рослин через випромінювання тепла. ** Природний радіаційний фон - доза випромінювання, що створюється космічним випромінюванням та випромінюванням природних радіонуклідів. Радіаційна аварія - подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі. Радіаційна безпака - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище. Радіаційна генатика - наука, яка вивчає генетичний вплив випромінювань; знаходиться на стику генетики і радіобіології. Радіаційна хімія - галузь хімії, яка вивчає хімічні процеси, що відбуваються за дії іонізуючих випромінювань. Радіаційне розвідування - збирання відомостей про наявність радіоактивних речовин у навколишньому середовищі. Радіаційний баланс - баланс надходження і витрат радіаційного тепла, що його поглинають і випромінюють земна поверхня та атмосфера. Радіаційний ефакт - реакція клітин або організму на дію іонізуючих випромінювань. Радіаційний захист - сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки. Радіаційні пояси Землі - потоки заряджених частинок, які утворюють у навколоземному космічному просторі ділянки підвищеного іонізуючого випромінювання. техноганно змінений радіаційний фон - природний радіаційний фон, що зазнав змін внаслідок діяльності людини. радіаційно. Присл. до радіаційний. ** Радіаційно небезпачні замлі - землі, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та ін. продукції, продуктів харчування, що відповідають допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин.
