РАДІСНИЙ, -а, -е. 1. Який відчуває радість із приводу чого-небудь. // Який виражає радість. // Який має веселу вдачу; життєрадісний. 2. Сповнений радості, веселощів, приємностей і т. ін. // Який приносить, дає радість, втіху; відрадний. // Викликаний радістю. // у знач. ім. радісне, -ного, с. Те, що сповнене радості. 3. кому, розм., рідко. Який викликає у кого-небудь радість, тішить (про особу, предмет, подію і т. ін.).
