РАКЕТА, -и, ж. 1. Наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає високо в повітря; використовується для світлової сигналізації, освітлення місцевості, феєрверків і т. ін. 2. Літальний апарат або пристрій з реактивним двигуном. //- військ. Бниовий снаряд, який приводиться в рух реактивною силою. ** Балістична раката - ракета, що долає частину шляху після припинення роботи її двигуна по балістичній траєкторії. бниова раката - безпілотний керований (крилаті ракети) або некерований на траєкторії (балістичні ракети) літальний апарат, що здійснює політ під дією реактивної сили і признач. для доставки бниової частини ракети до цілі. 3. Невелике судно на підводних крилах, яке рухається з великою швидкістю.
Ракета в інших словниках
| Ракета — Тлумачний словник української мови |