РАНА, -и, ж. 1. Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь. ** Асептичні рани - операційні рани, які заподіюються в умовах збереження принципів асептики І антисептики. вогнепальні рани - рани, які виникають внаслідок дії вогнепального заряду. гнійна рана - рана, яка характеризується гнійним запаленням стінок і дна її порожнини. Гранулююча рана - рана, порожнина якої заповнена грануляційною тканиною. Забита рана - рана, яка виникає від ударів тупим предметом. інфіко-вана рана - рана, до якої занесені патогенні мікроорганізми, що спричинили ранову інфекцію. Кблена рана - рана, яка заподіюється гострим предметом із незначними поперечними розмірами. наскрізна рана - рана, що має вхідний і вихідний отвір. Операційна рана - рана, що вимушено заподіюється під час оперативних втручань. Поверхневі рани - неповне (тільки поверхневих шарів) пошкодження шкіри або слизових оболонок. проникаючі рани - рани, при яких предмет, що поранив, потрапляє в будь-яку порожнину Людського тіла. рвана рана - рана, яка утворюється при дії пошкоджуючого фактора на м які тканини, що перевищує фізичну здатність їх до розтягнення. Різана рана - рана, яка заподіюється гострим предметом. Розміжчена рана - рана, при заподіянні якої виникло роздушування та розрив тканин. Рсоана рана - рана, яка виникає внаслідок удару тяжким гострим предметом, має велику глибину. Сліпі рани - рани, при яких рановий канал не має вихідного отвору і закінчується в тканинах. Укошена рана - рана, яка виникає внаслідок укусу тварини або людини. Роз'ятрювати рану - спричинити біль, кровотечу. 2. перен. Сильне переживання, душевний біль, страждання. //- Те, що найбільше непокоїть, туроує кого-небудь. Незагоєна рана. Роз'Атрювати рану (в сарці (душі)] - торкатися в розмові того, що завдає душевного болю, моральних страждань. 3. тільки ми., перен. Матеріальна і моральна шкода, заподіяна кому-, чому-небудь.
Рана в інших словниках
| Рана — Тлумачний словник української мови |