Ранити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РАНИТИ, -ню, -ниш, недок. і док., перех. 1. Заподіювати, робити кому-небудь рану, рани (у 1 знач.). // безос. /1 перен. Пошкоджувати (перев. рослини). 2. перен. Завдавати душевного болю, моральних страждань, примушувати переживати, хвилюватися.