РАНО1, присл. 1. У ранішній час. //- у знач, присудк. сл. 2. На початку якого-небудь періоду, відрізку часу і т. ін. 3. Раніше, ніж належить, ніж звичайно буває, ніж можна чекати; передчасно. 4. у зиач. присудк. сл. Не час, не пора. ** рано чи пізно - коли-небудь, у майбутньому (про те що неодмінно має відбутися, статися).
РАНО1, -а, с., розм., рідко. Те саме, що ранок 1. ** Від рана до нбчі - те саме, що Од (від) ранку до нбчі (див. ранок). До рана, поет. - до світання, до ранкової зорі.
Рано в інших словниках
| Рано — Словник чужомовних слів і термінів |
| Рано — Фразеологічний словник української мови |