Ратифікація — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РАТИФІКАЦІЯ, -ї, ж. 1. дипл. Затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, підписаного уповноваженими на це особами. 2. Затвердження ссо'єктами федерації, референдумом або органами, що спеціально скликаються, змін чи доповнень до тексту конституції, прийнятих парламентом даної країни.