РАХУВАТИ, -ую, -уєш, недок. 1. неперех. Вимовляти, називати числа в послідовному порядку (під час підрахунку). // Ритмічно повторюючи числа, відмірювати такт (у музиці, танці, під час ходьби і т. ін.). // Знати назви і послідовність чисел у певних межах. // Уміти виконувати арифметичні дії з числами. 2. перех. і без додатка. Визначати кількість, суму. Рахувати гроші. // Вести які-небудь підрахунки. 3. перех. Вести початок чого-небудь від чогось. 4. перех. Враховувати, включати кого-, що-небудь. // Брати до уваги когось, щось. 5. неперех., на кого - що, розм. Надіятися, розраховувати на кого-, що-небудь у своїх діях, планах і т. ін. 6. перех., за кого - що, ким, чим, розм. Те саме, що вважати. 7. неперех., розм. Думати, розмірковувати над чим-небудь. // із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь. 8. у знач, вставн. сл., неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки.
Рахувати в інших словниках
| Рахувати — Тлумачний словник української мови |
| Рахувати — Фразеологічний словник української мови |