Реактор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РЕАКТОР, -а, у. 1. ел. Потужна котушка індуктивності для обмеження струмів короткого замикання і підтримування напруги у високовольтних установках. 2. хім. Апарат для проведення хімічних реакцій при певних температурах і тисках. 3. фіз. Установка, де відбувається керована ланцюгова ядерна реакція поділу атомних ядер. ** дбслідний реактор - ядерний реактор, признач. для проведення фундаментальних та прикладних дослідів. Рейктор-розмнбжувач - ядерний реактор, в якому витрата ядерного палива супроводжується його розширеним відтворюванням; бридер. Ядерний рейктор - пристрій, признач. для організації та підтримання керованої ланцюгової реакції поділу ядер.