РЕАЛІЗМ, -у, ч. 1. Основний метод художнього пізнання і правдивого відображення об'єктивної дійсності в її типових рисах, а також напрям у літературі й мистецтві, представники якого застосовують цей метод. 2. Уміння і здатність правильно враховувати і творчо оцінювати об'єктивні умови, можливості, співвідношення сил і т. ін. ** Наївний реалізм - стихійно-матеріалістичний світогляд людини, який формується на основі безпосереднього життєвого досвіду. 3. Об’єктивно-ідеалістичний напрям у середньовічній схоластичній філософії, представники якого вважали, що загальні поняття (універсали) існують реально, незалежно від речей, передують речам.
Реалізм в інших словниках
| Реалізм — Тлумачний словник української мови |