Регент — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РЕГЕНТ, -а, ч. 1. Тимчасовий правитель монархічної держави, який призначається в разі відсутності, хвороби, неповноліття і т. ін. монарха, а також коли престол лишається незайнятим протягом тривалого часу. 2. Керівник церковного хору.