Регіт — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РЕГІТ, -готу, ч. Нестримний, голосний сміх. // перен. Крик птахів, тварин, що нагадує гучний сміх. // перен. Створювані предметами, стихійними силами природи і т. ін. гучні, розкотисті звуки, що нагадують людський нестримний сміх. Захлинатися реготом.