Рельєф — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РЕЛЬЄФ, -у, ч. 1. Скульптурне зображення на площині. // спец. Скульптурний витвір із випуклим або заглибленим зображенням на площині. 2. Сукупність нерівностей на земній поверхні. " Тех-новонний рельбф - рельєф, утворений в результаті промислової діяльності людини. 3. перен. Те, що помітно вирізняється з-поміж однорідних предметів, явищ.