РЕМІСНИК, -А, ч. 1. Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва. 2. перен. Тни, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення. 3. розм. Учень ремісничого училища.
