РЕНЕСАНС, -у, ч. 1. Період ідеологічного й культурного розквіту в ряді країн Європи, що внаслідок зародження капіталізму змінив середньовіччя у 14 - 16 ст.; Відродження. // перен. Взагалі розквіт, піднесення чого-небудь, що було в стані занепаду. 2. Архітектурний стиль епохи Відродження, який змінив готичний і сприйняв елементи греко-римської архітектури з великою кількістю рельєфних прикрас.
Ренесанс в інших словниках
| Ренесанс — Словник чужомовних слів і термінів |
| Ренесанс — Тлумачний словник української мови |