Рентген — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РЕНТГЕН, ч. 1. род. -у. Те саме, що рентганівське проміння (див. рентганівський). // Просвічування цим промінням. // Знімок, зроблений внаслідок просвічування цим промінням. 2. род. -а. Апарат для просвічування цим промінням. 3. род. -а. Одиниця дози рентгенівського чи гамма-випромінювання.