Реституція — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РЕСТИТУЦІЯ, -ї, ж. 1. юр. Повернення кожною зі сторін усього, що вона одержала за договором, який згодом визнано недійсним. 2. юр. Повернення за мирним договором майна, що було неправомірно вилучене під час війни однією державою з території іншої держави. 3. біол. Здатність живого організму відновлювати втрачені частини.