РЕТАРДАЦІЯ, -ї, ж., літ. 1. Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін. 2. лінгв. Повторення фонетичної ознаки одного з попередніх звуків у наступному; асиміляція. 3. біол. Більш пізня закладка органу та уповільнення його розвитку порівняно з предками. 4. Тимчасова або стійка зупинка психічного розвитку, а також затримка його темпу.
Ретардація в інших словниках
| Ретардація — Словник чужомовних слів і термінів |