Референція — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РЕФЕРЕНЦІЯ, -ї, ж. 1. Довідка, відзив про колишню службу, роботу. // Рекомендація, характеристика, яка дається особі чи підприємству іншою особою, яка користується довірою в ділових колах. 2. Довідка про платоспроможність певної фірми чи особи. 3. Відношення між референтом (у 4 знач.) і мовним знаком. 4. лінгв. Позначення словом, реченням реально існуючого або вигаданого предмета, об'єкта, явища тощо. рефері, невідм., ч. Суддя спортивних змагань.