Роба — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОБА1, -и, ж. 1. спец. Робочий одяг. 2. заст. Одяг взагалі, перев. формений. // збірн. Речі особистого користування.
РОБА’, -и, ж. 1. У Давній Русі - рабиня, невільниця. 2. заст. Роботяща, працьовита людина (про жінку).