РОБОТА, -и, ж. 1. Дія за знач, робити 1 - 3, 7, 8. // Процес, дія, функціонування. ** Паралельна роббта: в обчислювальній техніці - режим роботи ЕОМ, за якого окремі команди або процедури обробки виконуються одночасно. ** Послідбвна роббта: в обчислювальній техніці - режим роботи ЕОМ, за якого окремі команди або процедури обробки виконуються послідовно, а процедура обміну також здійснюється послідовно по одному каналу. Фбнова роббта: у системах обробки ін-фоормації - обробка низькопріоритетних завдань, які є фоном інших задач, програм, процесів і т. ін. 2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд. * Чибї роббти що - хтось виготував що-небудь. 3. тільки ми., з означ. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь. // Місце, де відбувається така діяльність. // Примусова праця як метод покарання, впливу на засуджених. 4. Коло занять, обов'язків, те, чим зайнятий хто-небудь; справа, діло. 5. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку. ** Дбслідно-конструкторська роббта - комплекс робіт зі створення конструкторської і/або технологічної документації з виготовлення та випробування дослідних або головних зразків виробів одиничного виробництва. Науково-дбслідна роббта - робота, пов’язана з проведенням наукових досліджень і розробок. 6. Те, що підлягає виконанню, здійсненню. // Заходи для виконання, здійснення чого-небудь. // Те, над чим працює хто-небудь; предмет праці. ** мати роббту з ким - чим - морочитись, клопотатися з ким-, чим-небудь. 7. з означ. Спосіб, манера, стиль виконання, виготовлення чого-небудь. 8. Продукт чиєїсь праці; виріб, твір. 9. фіз. Кількісна характеристика перетворення будь-якого виду енергії на інші Гї види. ** Роббта виходу - найменша енергія, необхідна для видалення електрона з твердого тіла або рідини у вакуум.
Робота в інших словниках
| Робота — Тлумачний словник української мови |
| Робота — Фразеологічний словник української мови |