Родоначальник — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОДОНАЧАЛЬНИК, -а, ч. 1. Предок, від якого веде свій початок який-небудь рід. 2. Тварина або рослина, від якої походять певні роди тварин або рослин. 3. перен. Тни, хто започаткував розвиток чого-небудь; основоположник. // Те, що стало початком, основою чого-небудь.