Розбій — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗБІЙ, -ббю, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, соивством і т. ін. // перен., розм. Насильство, здирство, утиски і т. ін. щодо кого-небудь.