РОЗДИРАТИ, -Аю, -Аєш, недок., роздерти і РОЗІДРАТИ, роздеру, роздерош; мин. ч. роздер, -дбрла, -дарло і розідрав, -драла, -драло; наказ, сп. роздери; док., перех. 1. Розривати иа шматки. // Робити порваним, дірявим. // Роздрібнювати, розмелювати зерно. // Розриваючи, відкривати що-иебудь. // Завдавати рваних рай, робити глибокі подряпини (иа тілі). // Знищувати, загризаючи, розривати на шматки (про хижака). // Прокладаючи собі дорогу, вклинюватись у що-небудь, розсікати щось. // Розтуляти (очі). // Дуже широко розкривати (рот), розтягувати (гсои). // перен. Порушувати (тишу, спокій) чим-небудь. 2. тільки недок., перен. Спричиняти, викликати внутрішній розлад, суперечності. // Роз'єднувати, розчленовувати що-иебудь. 3. тільки недок., перен. Сильно, різко роздратовувати, болюче діяти иа щось. 4. перен. Надто хвилювати, мучити морально. Роздирати душу.
Роздирати в інших словниках
| Роздирати — Тлумачний словник української мови |
| Роздирати — Фразеологічний словник української мови |