РОЗКВІТАТИ, -йю, -йєш, недок., РОЗКВІТНУТИ, -ну, -неш; мин. ч. розквіт, розквітла, розквітло і розквітнув, розквітнула, розквітнуло; док. 1. Розкривши бутони, давати квітки; розпускатися. // Покриватися, встелятися квітами, буяти цвітінням. 2. перен. Досягати найкращої пори розквіту своїх фізичних і духовних сил, молодості, краси, таланту і т. ін. // Ставати радісним, жвавим, набувати радісного, жвавого вигляду. // Проявлятися з більшою силою, міцніти (про почуття, талант і т. ін.). // Прниматися, сповнюватися радістю, щастям. Розквітати посмішкою. 3. перен. Успішно розвиваючись, досягати найвищого ступеня піднесення, процвітання. // поет. Ставати кращим, прекраснішим.
Розквітати в інших словниках
| Розквітати — Фразеологічний словник української мови |