Розкидатися — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗКИДАТИСЯ* див. розкидатися*.
РОЗКИДАТИСЯ*, -Аюся, -Аєшся, недок., РОЗКИДАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док. 1. Розлітатися, розсипатися навкруги. 2. тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що-небудь своє. // Не дорожити ким-, чим-небудь, не прагнути зберегти, залишити його у себе, при собі. ** розкидатися словами - бути необачним у висловлюваннях. 3. тільки недок., розм. Братися за кілька чи багато справ одночасно, не зосереджуючись сериозно на жодній з них. 4. тільки недок. Пас. до розкидати* 1, 2, 4.
РОЗКИДАТИСЯ’, -Аюся, -Аєшся, недок., РОЗКИНУТИСЯ, нуся, -нешся і діал. РОЗКИДАТИСЯ, -аюся, -аєшся, док. 1. Розставлятися, простягатися, простиратися вільно, невимушено (про руки, ноги, крила). // Розпускатися в різні боки далеко від стовоура (про гілля, коріння, листя). // Розпускати в різні боки далеко від стовоура своє гілля, коріння, листя. // Відгортатися, розходитися в різні боки (про краї, поли одягу). 2. тільки док. Прибрати вільну, невимушену позу (в ліжку, кріслі і т. ін.). // Вільно розкинути руки й ноги у сні. // Упасти, розпростершись на чому-небудь (про мертвого або тяжкопораненого). 3. Розташовуватися, розміщуватися, рости де-небудь. //- чим. Розташовуватися, розміщуватися, рости де-небудь, чітко вирізняючись своїми складовими частинами. // тільки док., по (на, в, у) чому. Розосередитися поодинці, купками, групами (безладно або у певному порядку). //- розм. Розсипатися, розбрідатися на певній площі. 4. Простягатися, простелятися на далеку відстань. на великій площі. // Лунати на далеку відстань. // Відкриватися погляду; простелятися перед очима. 5. рідко. Ділитися на групи, частини. 6. тільки недок. Пас. до розкидати’ 1-3.
РОЗКИДАТИСЯ, -Ається, недок., РОЗКИПІТИСЯ, -питься, док. 1. Варячись, ставати м'яким; розварюватися 2. тільки док. Почати дуже, бурхливо кипіти. 3. перен., розм. Ставати збудженим, роздратованим.