Розор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗОР, -у, ч., розм. Дія і стан за знач, розорити, розорити і розоритися, розорятися. ** впости в розбр - стати дуже бідним; зсоожіти. Прийти в розбр - зіпсуватися, стати непридатним.