Розоряти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗОРЯТИ, -яю, -яєш і рідко РОЗОРЮВАТИ, -юю, юєш, недок., РОЗОРИТИ, -зорю, -зориш, док., перех. 1. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. 2. Позбавляти кого-небудь багатства, достатку, майна; доводити до злиднів, зсоожіння. розорятися', -яюся, -яєшся і рідко розорюватися, -ююся, -юєшся, недок., РОЗОРИТИСЯ, -зорюся, -збришся, док. 1. Позбуватися багатства, достатку, майна; ставати бідним, соогим, впадати в злидні. 2. перев. док., розм. Витратити свої кошти, гроші; розтратитися. 3. тільки недок. Пас. до розоряти, розбрювати.