Розпинати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗПИНАТИ, -Аю, -Аєш, недок., РОЗІПНУТИ, РОЗП'ЙС-СИ /РОЗІП'ЙССИ, -зіпну, -зїпнаш, док., перех. 1. У гил іипаі иь/і давнину - карати на смерть, прибиваючи цвяхами руки й ноги до хреста. 2. Класти кого-небудь, тримаючи за руки й ноги. 3. перен. Катувати, мучити кого-небудь. //- Завдавати кому-небудь сильних моральних страждань, знущатися з когось. // за що. Настирливо вимагати що-небудь від когось, завдаючи йому цим страждань. // розм., рідко. Гостро критикувати. 4. розм. Розгорнувши, розправляти, розтягати що-небудь складене, згорнуте. // Розправивши щось, вішати, натягати на що-небудь. // Розбивати, ставити, напинати (намет, шатро). // Розкривати, піднімати (вітрила). // Широко розставляти, розводити в різні боки (руки, ноги, крила і т. ін.). // Широко, в різні боки розкидати, простягати (гілки, листя, крону і т. ін.). // Розв'язувати, знімати з голови (перев. хустку). // Розстібаючи, відкидати в боки поли одягу. 5. перен., розм. Викликати в кого-небудь стан нервового збудження. // Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.).