РОЗПИРАТИ, -аю, -аєш, недок., РОЗПЕРТИ, -зіпру, -зіпреш, док., перех. 1. Тиском, напором ізсередини викликати розширення, збільшення в об'ємі чого-небудь. // безос., розм. Робити здутим; роздувати. // безос., розм. Викликати опух; розпухати. // безос., розм. Починати дуже товстіти; ставати надмірно товстим, гладким. 2. перен., розм. Рсинувати, порушувати цілісність чого-небудь. 3. перен. Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.).
Розпирати в інших словниках
| Розпирати — Фразеологічний словник української мови |