Розплоджувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗПЛОДЖУВАТИ, -ую, -уєш, НЄДОК., РОЗПЛОДИТИ, -плоджу, -плодиш; док., перех. 1. Розводити у великій кількості (перев. тварин). // перев. док., розм. Через недогляд, недбайливість і т. ін. дати можливість розмножитися чому-небудь шкідливому, небажаному. // розм. Давати велике потомство. // розм. Народжувати (багато дітей). 2. перен., розм. Сприяти збільшенню когось, чогось або появі кого-, чого-небудь у великій кількості (перев. небажаного).