Розпоряджатися — Великий тлумачний словник сучасної української мови
РОЗПОРЯДЖАТИСЯ, -Аюся, -Аєшся, недок., РОЗПО-РЯДИТИСЯ, -джуся, -дишся, док. 1. Давати розпорядження, наказ. // тільки недок. Поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати. 2. Володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось. 3. Діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд. // Використовувати що-небудь, знаходити йому застосування. ** розпоряджатися соббю — діяти за своїм бажанням, на свій розсуд.